Країна санта клауса виїзд з Києва лапландська пригода

Фортеця Свеаборг - бастіонна система укріплень на островах поблизу Гельсінкі. Адміністративно - район міста Гельсінкі. З XVIII по XX століття укріплення захищали Гельсінгфорс із моря.

В даний час Суоменлінна є однією з основних визначних пам'яток Гельсінкі, вона з 1991 року внесена до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. На островах колишньої фортеці знаходиться кілька музеїв, військово-морська академія фінського флоту і в'язниця полегшеного режиму, ув'язнені якої працюють на підтримку фортеці в порядку. У складі укріплень – численна артилерія часів розвитку фортеці.

Лідо – відомий розважальний комплекс у Ризі. Комплекс включає ресторани, бістро, кондитерську, пивоварню, різні атракціони. Тут можна весело провести час із друзями чи відпочити з дітьми.

Єдиний у світі «Музей чортів» розташований у Каунасі та є підрозділом Національного художнього музею імені М. К. Чюрленіса. Музей засновано у 1956 році на основі колекції художника Антанаса Жмуйдзінавічюса, яку він збирав протягом 60 років. Музей чортів містить близько 3000 експонатів - фігурок, статуеток, виробів із різних матеріалів у вигляді чортів.

Парк Лазенки розташований у центрі Варшави. Він займає площу 76 гектарів і є найбільшим парком міста. Парк заснований у XVII столітті для князя Станіслава Любомирського, а 1764 року його придбав польський король Станіслав Август Понятовський. У парку знаходяться палаци, оранжереї, храми та інші будівлі. Найвідомішим з них є Лазенківський палац, побудований на воді.

Будинок Керета — найвужчий будинок у Європі, побудований за проектом Якуба Щенсного. Ширина будинку не перевищує півтора метри, він складається з 3 поверхів і має все необхідне для життя. Відкриття будинку відбулося 27 жовтня 2012 року. Першим мешканцем будинку став ізраїльський письменник Едгар Керет. Цікавим фактом є те, що згідно із законодавством Польщі будова з такими габаритами не може визнаватись будинком, тому її довелося оформляти як твір вуличного мистецтва.

"Нове місто" або "Нова Варшава" - один з найстаріших районів Варшави, що з'явився на рубежі 14-15 століть. Спочатку район являв собою окреме місто зі своєю міською радою та ратушею. Побудови в цій частині Варшави не відрізнялися витонченістю, це був звичайний житловий район, в якому селилися переважно заможні купці, ремісники та міщани. Початкова забудова Нового міста була зруйнована майже повністю під час бомбардувань Другої світової війни. Нині Нове місто є найжвавішим районом Варшави та осередком основних визначних пам'яток, серед них: Палац Рачинського, Головний архів, Палац Сапеги, Костел Св. Духа, Костел Св. Казимежа, Варшавська Цитадель і сама Ринкова Площа Нового міста.

З тринадцятого століття «Старе місто» Варшави є найважливішим центром міста та його головною пам'яткою. У період воєнних дій Другої світової війни історичні будівлі району «Старого міста» не вціліли. Роботи з реконструкції велися з використанням старовинних фотографій та архітектурних схем, що дозволило повернути «Старому місту» його середньовічну подобу.

Ризький замок – резиденція президента Латвії, розташована на березі Даугави. Одна з найбільш значних у історичному та культурному плані будівель латвійської столиці.
Будівництво Ризького замку було розпочато у 1330 році лівонськими лицарями після руйнування їхнього старого орденського замку в центрі Риги. Новий замок став резиденцією магістра Лівонського ордену.
Далі була ціла історична низка руйнувань, відновлень і розширень замку, Замок переходив з одного управління в інше – лівонський орден, польські, шведські та російські намісники.
Змінювалося призначення замку. Орденський замок, оборонний щит Риги, в'язниця, представницька функція, резиденція президента, Раднарком Латвійської РСР, міський Палац піонерів, музейний комплекс. У червні 1995 року замок знову став резиденцією президента Латвії та Латвійського національного історичного музею.