Формула кохання Париж + Венеція

Кафе Флоріан, розташоване в центрі Венеції неподалік собору Святого Марка, було відкрито Флоріано Франческоні в 1720 році. У ньому були Гете, Байрон, Казанова, Руссо, Хемінгуей, Бродський.

У ХІХ столітті кафе «Флоріан» служило місцем зборів для італійських патріотів — так, 1848 року там збиралися супротивники Габсбургів. З переходом кафе до нового власника в 1858 році воно набуло сьогоднішнього вигляду. Кафе відомо дуже високими цінами і наводиться як приклад «економіки вражень».

Карлів міст - міст у Празі через річку Влтава, що з'єднує райони Праги Мала Країна, і Старе Місто. Побудований в епоху Середньовіччя. На мосту розташовано 30 скульптур. Довжина моста 520 м, ширина - 9,5 м. Міст спирається на 16 потужних арок, фанерованих тесаними блоками з пісковика.

На сьогоднішній день є єдиним у своєму роді твором середньовічного мистецтва. Кам'яний міст спочатку називався Празьким, в 1870 отримав назву на честь засновника.

Поруч знаходиться Музей Карлова Моста, який розповідає про історію мосту, а також про будівництво та численні реконструкції цього чудового зразка архітектури. При музеї працюють кафе та музейна крамниця.

Староміська площа - старовинна площа Праги, розташована в історичному центрі міста (Старе Місце). Її площа становить близько 15 тис. кв. м. Площа оточена міськими будинками з фасадами різних архітектурних стилів: готичного, ренесансу, бароко, рококо.

Пам'ятки площі: Староміська ратуша з астрономічним годинником, Церква Святого Микулаша, Пам'ятник Яну Гусу, Тинський храм.

Порохова вежа знаходиться в Празі на Площі Республіки по сусідству із Громадським будинком та з'єднується з ним критим мостом. Біля воріт починається вулиця Целетна, з якої починається перша частина Королівської дороги, що веде до Празького Граду.

Висота вежі 65 м. Усередині знаходиться фотовиставка. На вежі, на висоті 44 метрів знаходиться оглядовий майданчик, на який ведуть гвинтові сходи зі 186 сходами. Вхід платний.

Діснейленд Париж — комплекс парків розваг компанії «Уолт Дісней» у місті Марн-ля-Валі за 32 км на схід від Парижа. Площа парку складає близько 1943 га. У середньому за рік паризький Діснейленд відвідують 12,5 млн людей.

Відкриття парку відбулось 12 квітня 1992 року. На території Діснейленду знаходяться два тематичні парки Disneyland Park (з 1992) та Walt Disney Studios Park (з 2002 року), розважальний парк Disney Village, поле для гольфу Golf Disneyland, а також готелі та діловий та житловий квартали.

Лувр — один із найбільших музеїв світу (третій у світі за площею: 160 106 квадратних метрів, з яких на 58 470 розташовуються експозиції). Музей розташований у центрі Парижа, на правому березі Сени, на вулиці Ріволі, в 1 окрузі столиці.

Будівля музею – старовинний королівський палац. Лувр - один із найстаріших музеїв з багатою історією колекціонування художніх та історичних реліквій Франції, починаючи з часів династії Капетингів і до наших днів.

У Луврі все збиралося, цей музей можна назвати універсальним. Його колекції покривають величезні географічні та часові простори: від західної Європи до Ірану через Грецію, Єгипет та Близький Схід; з античності до 1848 року. Європейське мистецтво найновішого періоду часу - з 1848 року і до наших днів - представлене в Музеї Орсе та Центрі Жоржа Помпіду, а азіатське виставляється в музеї Guimet. Мистецтво Африки, Америки та Океанії експонується у музеї набережної Бранлі.

Версаль - палацово-парковий ансамбль у Франції, колишня резиденція французьких королів у місті Версаль, що нині є передмістям Парижа; центр туризму світового значення.

Версаль споруджувався під керівництвом Людовіка XIV з 1661 року і став своєрідною пам'яткою епохи «короля-сонця», художньо-архітектурним виразом ідеї абсолютизму. Ансамбль Версаля, найбільший у Європі, відрізняється унікальною цілісністю задуму та гармонією архітектурних форм та перетвореного ландшафту.

З 1666 до 1789 року, до Великої французької революції, Версаль був офіційною королівською резиденцією. В 1801 отримав статус музею і відкритий для публіки; з 1830 музеєм став весь архітектурний комплекс Версаля; 1837 року в королівському палаці відкрився Музей історії Франції. У 1979 році Версальський палац та парк включені до списку всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО.

Башта Монпарнас — хмарочос, розташований у 15 окрузі столиці Франції Парижа. Поверховість хмарочоса складає 57 поверхів, висота - 210 м. Будівництво хмарочоса велося з 1969 по 1972 роки.

Башта Монпарнас — єдиний хмарочос, розташований усередині міста Парижа, а не в його «передмісті». На верхніх поверхах будівлі відкриті кафе, сувенірний магазин та оглядовий майданчик, звідки відкривається панорамний вид на велику частину міста.

Ейфелева вежа - найвідоміша архітектурна пам'ятка Парижа, всесвітньо відома як символ Франції, названа на честь свого конструктора Густава Ейфеля. Сам Ейфель називав її просто – 300-метровою вежею.

У 2006 році на вежі побувало 6719200 осіб, а за всю її історію до 31 грудня 2007-236445812 осіб. Тобто вежа є найвідвідуванішою та найбільш фотографованою пам'яткою світу. Цей символ Парижа замислювався як тимчасова споруда – вежа служила вхідною аркою паризької Всесвітньої виставки 1889 року. Від зносу (через 20 років після виставки) вежу врятували радіоантени, встановлені на самому верху, — це була епоха впровадження радіо.

Єлисейські Поля - одна з головних магістралей у VIII окрузі Парижа. Єлисейські поля простягаються від площі Конкорду (Злагоди) до Тріумфальної арки. Довжина 1915 м, ширина 71 м. Єлисейські поля – одна з найпопулярніших пам'яток Парижа, куди щодня приходять сотні тисяч людей.

Собор Паризької Богоматері — географічне та духовне «серце» Парижа, розташований у східній частині острова Сіті, на місці першої християнської церкви Парижа — базиліки Святого Стефана, збудованої, у свою чергу, на місці гало-римського храму Юпітера.

У соборі проявляється двоїстість стилістичних впливів: з одного боку, присутні відлуння романського стилю Нормандії з властивим йому потужним і щільним єдністю, з другого, — використані новаторські архітектурні досягнення готичного стилю, які надають будівлі легкість і справляють враження простоти вертикальної конструкції. У соборі зберігається одна з великих християнських реліквій — терновий вінець Ісуса Христа.

Будайська фортеця – історичний замок угорських королів у Будапешті. У 2002 році Будайська фортеця разом із стародавнім Аквінкумом та проспектом Андраші була включена до Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Архітектурні пам'ятки Будайського замку: Руїни середньовічних будов замку, Будівля Королівського палацу, Церква Святого Матьяша, Площа Святої Трійці з колоною Святої Трійці, Церква Марії Магдалини (збереглася дзвіниця), Каплиця Святого Михаїла, Рибальський бастіон, Двір.

Собор святих Станіслава та Вацлава у Кракові був побудований на пагорбі Вавель у 14 столітті. Церква є кафедральним собором Краківської архиєпархії католицької церкви Польщі.

Кафедральний собор служив одночасно придворним храмом, а у підземних усипальницях поховані королі Польщі. Вавельський собор був у наступних століттях багаторазово перебудований. На дзвіниці Зигмунта, побудованої в XIV столітті як частина укріплень Вавельського пагорба, знаходиться дзвін «Зигмунт», найвідоміший із дзвонів Польщі.

Вавель – пагорб та архітектурний комплекс у Кракові, на лівому березі Вісли. Висота – 228 метрів над рівнем моря.

На вавельському пагорбі розташовано комплекс архітектурних пам'яток, з яких найважливіші — Королівський замок та Кафедральний собор святих Станіслава та Вацлава. Вавель – символ Польщі та місце, що має особливе значення для польського народу.

Нині у замку розташована експозиція, присвячена побуту польських королів — покої, тронна зала, збройова палата та скарбниця.

Площа Вогезов розташована в кварталі Маре і вважається найстародавнішою площею Парижа. Площа була побудована та заселена у 1605–1612 роках за розпорядженням короля Генріха IV. До 1799 називалася Королівською, а свою нинішню назву отримала на честь жителів району Вогези, які добровільно стали сплачувати внески на утримання революційної армії. На площі знаходилися будинки багатьох знаменитих французів – кардинала Рішелье, Віктора Гюго, Теофіля Готьє та багатьох інших.

Ринкова площа – головна площа Кракова, центр міського життя. Вона була побудована ще в середині XIII століття і має розміри 200х200 метрів, прилеглі до неї будинки зводилися протягом XIV-XV століть. Площа досі зберегла свій неповторний середньовічний вигляд. У її центрі розташована грандіозна споруда — Сукеніци, в будівлі якої знаходиться Національний музей.

Празький острів Кампа розташований неподалік Карлова моста. З одного боку береги Кампи омиваються водами Влтави, а з іншого — Чортівки, струмка, штучно створеного для руху мельничого колеса.

Це одне з найкрасивіших місць Праги, у південній його частині розкинувся парк, а в північній розташований палац у стилі бароко та будівлі у стилі ренесансу. Недарма Кампу називають празькою Венецією.

Люксембурзький палац був збудований у першій половині XVII століття за проектом Саломона де Броса для Марії Медічі в Люксембурзькому саду. Внутрішнє оздоблення палацу виконував знаменитий Рубенс. Люксембурзький палац має багату історію: тут у різний час знаходилися резиденція королів та імператорів, в'язниця, а зараз тут знаходиться Сенат.

Становий театр – це один із найстаріших оперних театрів Праги, зведений у 1783 році на замовлення чеського аристократа Франца Ностіца-Рінека. Театр розташований у Старе Місце, поряд із будівлею Каролінуму, на площі Фруктового ринку. Архітектура будівлі має характерні риси неокласичного стилю, театр є одним із небагатьох європейських будівель, що зберіг свій первісний вигляд до наших днів. Становий театр уславився тим, що на його сцені відбулися прем'єри опер Моцарта «Дон Жуан» та «Милосердя Тита», якими особисто диригував сам автор.
Зараз у стінах театру ставляться п'єси чеських та зарубіжних драматургів, важливу частину ж у репертуарі й досі займають твори Моцарта.

Пале-Рояль - розкішна резиденція в самому центрі Парижа, поряд з Лувром. Крім палацу, вона включає площу і парк. Резиденція була спроектована першим королівським архітектором Жаком Лемерсьє та побудована для кардинала Рішільє у 1624 році. Палац спочатку називався Кардинальським, а на Королівський був перейменований лише 1962 року після переїзду до нього Анни Австрійської.

Наприкінці XVIII століття палац зазнав істотних змін. У 1784 році він був частково зруйнований, і на його місці збудували будинок для театру Комеді Франсез, який розташовується там і сьогодні. Тоді ж герцог Орлеанський збудував на площі колонади та лавки, а відвідування саду відкрив для всіх бажаючих. 1871 року палац згорів, але згодом був відбудований заново. Нині у ньому розташовані урядові установи.

Великий палац у Парижі був збудований у 1897 році до відкриття Всесвітньої виставки, що проходила тут у 1900 році. Будівля в стилі боз-ар велично розташувалася між Єлисейськими Полями і Сеною. Будівля призначалася для прийняття у столиці культурних заходів та виставок. Напис одному з його фронтонів говорить: «Будинок, присвячений Республікою славі французького мистецтва». Входи до Гран Пале прикрашають мідні квадриги авторства Жоржа Ресіпона.
У північній частині «Великого Палацу Витончених Мистецтв» розташована Художня галерея, а в західній — Музей відкриттів та винаходів. У наші дні тут відбуваються щорічні покази мод, мистецькі та інші виставки.

Градчанська площа знаходиться прямо біля центральних воріт Празького Граду. Градчани були закладені у XIV ст. та спочатку були районом для поселення палацової челяді. Після пожежі 1541 р. завдяки радикальній перебудові площа набула аристократичного вигляду — тут почали будувати розкішні палаци та особняки для знаті у стилі ренесансу.
Вона і до цього дня з усіх боків оточена чудовими палацами: Тосканським палацом, ансамблем Салмовського та Шварценберзького палаців, Штернберзьким, Архієпископським та Мартиницьким палацами. А в центральному парку площі встановлено чумну колону, яку прозвали «Маріанською».
Окрім цього, тут щодня опівдні відбувається урочиста зміна почесної варти, що охороняє центральний в'їзд до президентської резиденції Празького Граду. З площею межує оглядовий майданчик, звідки відкривається чудова панорама Праги, а 2000 р. ще тут було встановлено пам'ятник Томашу Масарику.

Шварценберзький палац знаходиться на Градчанській площі. Він легко впізнається за багатими чорно-білими розписами на стінах у техніці сграфіто і скульптурними вазами, розташованими на різних ярусах торця даху. В інтер'єрах Шварценберзького палацу найбільший інтерес викликають зали на третьому поверсі, де можна побачити розписані стелі за мотивами творчості Гомера та гравюр Соліса.
Палац був збудований у середині XVI ст. для графа Яна з Лобковиць, проте пізніше був конфіскований у власників, довго змінював власників, поки 1719 р. його не придбав дворянський рід Шварценбергів. Нові господарі його реконструювали у стилі «бароко». З 1947 р. і до 1991 р. у будівлі Шварценберзького палацу розташовувався Військово-історичний музей, а в 2000 р. він перейшов у володіння Національної галереї. Після проведення капітальної реконструкції, що тривала цілих 4 роки, з 2008 р. і до сьогоднішнього дня палац являє собою музей старовинного живопису та скульптур «Барокко в Чехії» з невеликою експозицією Імператорської збройової палати.

Історичним та сучасним центром Малої Країни є Малостранська площа. Свою теперішню назву площа отримала лише 1869 р., досі її називали «Італійським плацем». «Плац» був головною ринковою площею — там проходили ярмарки, працювали торгові лавки, іноді каралися. Після пожеж та історичних потрясінь сучасного вигляду Малостранська площа набула після реконструкції XVII — XVIII ст. Цю невелику площу майже з усіх боків оточують палаци в стилі ренесанс — Ліхтенштейнський, Штернберзький, Кайзерштейнський, Смиржицький, Гремлінгофський і Хартигофський, а в її центрі височить костел Св. Микулаша колегії. Тут же розташовані Малостранська ратуша, побудована наприкінці XV ст., і споруджений у 1715 р. чумний стовп із статуй Пресвятої Трійці та покровителів Чехії.

Рибальський бастіон розташований на високому пагорбі в історичному центрі Буди на північ від замку Буда. Він був споруджений на початку ХХ століття. Бастіон з білого каменю ніколи не виконував оборонних функцій, а свою назву отримав завдяки рибному ринку, що знаходився тут у середньовіччі. Він приваблює багатьох туристів своїми красивими галереями, переходами і чудовими видами на місто, що відкриваються звідси.

Величний заміський будинок, розташований у французькій комуні Со, південному передмісті Парижа. Будівля знаходиться серед парку, створеного знаменитим французьким ландшафтним архітектором Андре Ленотром. Раніше на цьому місці стояв замок, збудований для Жана-Батиста Кольбера, міністра фінансів за короля Людовіка XIV. Нинішній замок, спроектований у стилі Людовіка XIII, сягає часів Другої імперії (XIX століття). При цьому збереглися деякі господарські будівлі Кольбера, а також кістяк саду. Сьогодні у стінах замку розміщується Музей Іль-де-Франс, у зборах якого знаходиться одна із найбільших колекцій художників Паризької школи.

Одне з наймальовничіших місць у чеській столиці. Є рукавом річки Влтава. Канал протяжністю 740 метрів був створений штучним шляхом у Середньовіччі, він розділяє острів Кампа та район Мала Країна в історичному центрі Праги. Туристи прозвали канал «Празькою Венецією»: тут, як і у знаменитому італійському місті, будинки збудовані на березі, а стіни йдуть прямо у воду. Походження назви каналу пов'язане із низкою легенд. Одна з них свідчить, що колись на острові жила жінка із поганим характером, яка примудрилася посварити між собою багатьох мешканців. За це її прозвали Чортом. Заодно дісталося і річці. Раніше вздовж каналу було багато млинів, донині вціліло лише колесо однієї з них, побудованої ще в XVI столітті.

Улюблена туристами вулиця розташована у центрі Праги. Перші будинки тут з'явилися ще у XIV столітті. З того часу вулиця не раз міняла свою назву. Своє сьогоднішнє – Нерудова – вулиця отримала на честь видатного чеського письменника Яна Неруди, який жив тут із 1845 по 1859 рік. Більше того, він прославив рідну вулицю у своїй знаменитій збірці коротких оповідань «Малостранські повісті». Спочатку вулиця забудовувалась готичними будинками. Проте внаслідок війн та пожеж на зміну готичним будинкам прийшли барокові. На викладеній бруківкою вулиці можна зустріти будівлі в стилі ренесанс. Вже багато років Нерудова вулиця є пішохідною.

Старовинна вулиця, розташована в історичному центрі чеської столиці, якраз між двох площ – Малою та Кржижовницькою (Хрестоносців). У минулі часи вулиця була головною дорогою Праги. За свою багатовікову історію щойно не називалася. Своєю нинішньою назвою вулиця зобов'язана чеському політику та літератору Карелу Гавлічек-Боровському, який у 1848 році запропонував таким чином увічнити пам'ять імператора Священної Римської імперії Карла IV. Сьогодні, прогулюючись звивистою вулицею, що так полюбилася туристами, можна милуватися цілим розсипом архітектурних шедеврів, серед яких єзуїтський комплекс Клементінум і Коллоредо-Мансфельдський палац.

Історія забудови цієї території починається в XII столітті, коли король Чехії Владислав II дарував її Мальтійському ордену, який на той час був відомий як Орден святого Іоанна. Лицарі збудували костел, монастир, лікарню, резиденцію Великого Пріора та низку інших будівель. Загалом у кварталі налічується понад п'ятдесят споруд. Серед них – Іоаннітська коменда з костелом Діви Марії під ланцюгом, палац Великого Пріора, монастир, Ностицький палац. У центрі кварталу – однойменна площа з пам'ятником покровителю ордена святому Іоанну. Серед сучасних пам'ятників найпопулярніша так звана Стіна Джона Леннона – графіті на стіні монастирського саду. Крім того, на території Мальтійського кварталу розташовані посольства Японії, Данії та Франції.

На узбережжі Ла-Маншу в районі міста Етрета знаходяться мальовничі прибережні скелі, що утворюють численні арки.
Ці стрімкі крейдяні скелі заввишки до 90 метрів вражають своїм виглядом. Багато відомих творчих людей черпали тут своє натхнення.
Тут побували художники Едгар Дега, Клод Моне, Анрі Матісс. Етрету відвідували письменники Віктор Гюго, Олександр Дюма та Гі де Мопассан, який провів тут все дитинство.
Скелі Етрета розташовані в північній частині Франції в районі Верхня Нормандія між гирлами річок Сена та Сомма.
Насправді Скелі Етрета є частиною так званого Алебастрового узбережжя протоки Ла-Манш, довжина якого близько 140 кілометрів.
На протилежному англійському березі протоки є крейдові гори, які називаються Білими скелями Дувра.
Серед скель Етрета особливо вражаючі три, які мають персональні назви - Порт д'Аваль, Порт д'Амонт та Маннепорт (найбільша з усіх).
У цьому районі розташований пляж Етрета - мальовничий гальковий пляж довжиною близько 1100 метрів між арками Д'Амонт і Д'аваль у північній частині міста Етрета.