В привабливому Парижі + Мюнхен та Діснейленд!!!

Лувр — один із найбільших музеїв світу (третій у світі за площею: 160 106 квадратних метрів, з яких на 58 470 розташовуються експозиції). Музей розташований у центрі Парижа, на правому березі Сени, на вулиці Ріволі, в 1 окрузі столиці.

Будівля музею – старовинний королівський палац. Лувр - один із найстаріших музеїв з багатою історією колекціонування художніх та історичних реліквій Франції, починаючи з часів династії Капетингів і до наших днів.

У Луврі все збиралося, цей музей можна назвати універсальним. Його колекції покривають величезні географічні та часові простори: від західної Європи до Ірану через Грецію, Єгипет та Близький Схід; з античності до 1848 року. Європейське мистецтво найновішого періоду часу - з 1848 року і до наших днів - представлене в Музеї Орсе та Центрі Жоржа Помпіду, а азіатське виставляється в музеї Guimet. Мистецтво Африки, Америки та Океанії експонується у музеї набережної Бранлі.

Версаль - палацово-парковий ансамбль у Франції, колишня резиденція французьких королів у місті Версаль, що нині є передмістям Парижа; центр туризму світового значення.

Версаль споруджувався під керівництвом Людовіка XIV з 1661 року і став своєрідною пам'яткою епохи «короля-сонця», художньо-архітектурним виразом ідеї абсолютизму. Ансамбль Версаля, найбільший у Європі, відрізняється унікальною цілісністю задуму та гармонією архітектурних форм та перетвореного ландшафту.

З 1666 до 1789 року, до Великої французької революції, Версаль був офіційною королівською резиденцією. В 1801 отримав статус музею і відкритий для публіки; з 1830 музеєм став весь архітектурний комплекс Версаля; 1837 року в королівському палаці відкрився Музей історії Франції. У 1979 році Версальський палац та парк включені до списку всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО.

Башта Монпарнас — хмарочос, розташований у 15 окрузі столиці Франції Парижа. Поверховість хмарочоса складає 57 поверхів, висота - 210 м. Будівництво хмарочоса велося з 1969 по 1972 роки.

Башта Монпарнас — єдиний хмарочос, розташований усередині міста Парижа, а не в його «передмісті». На верхніх поверхах будівлі відкриті кафе, сувенірний магазин та оглядовий майданчик, звідки відкривається панорамний вид на велику частину міста.

Ейфелева вежа - найвідоміша архітектурна пам'ятка Парижа, всесвітньо відома як символ Франції, названа на честь свого конструктора Густава Ейфеля. Сам Ейфель називав її просто – 300-метровою вежею.

У 2006 році на вежі побувало 6719200 осіб, а за всю її історію до 31 грудня 2007-236445812 осіб. Тобто вежа є найвідвідуванішою та найбільш фотографованою пам'яткою світу. Цей символ Парижа замислювався як тимчасова споруда – вежа служила вхідною аркою паризької Всесвітньої виставки 1889 року. Від зносу (через 20 років після виставки) вежу врятували радіоантени, встановлені на самому верху, — це була епоха впровадження радіо.

Єлисейські Поля - одна з головних магістралей у VIII окрузі Парижа. Єлисейські поля простягаються від площі Конкорду (Злагоди) до Тріумфальної арки. Довжина 1915 м, ширина 71 м. Єлисейські поля – одна з найпопулярніших пам'яток Парижа, куди щодня приходять сотні тисяч людей.

Собор Паризької Богоматері — географічне та духовне «серце» Парижа, розташований у східній частині острова Сіті, на місці першої християнської церкви Парижа — базиліки Святого Стефана, збудованої, у свою чергу, на місці гало-римського храму Юпітера.

У соборі проявляється двоїстість стилістичних впливів: з одного боку, присутні відлуння романського стилю Нормандії з властивим йому потужним і щільним єдністю, з другого, — використані новаторські архітектурні досягнення готичного стилю, які надають будівлі легкість і справляють враження простоти вертикальної конструкції. У соборі зберігається одна з великих християнських реліквій — терновий вінець Ісуса Христа.

Галерея старих майстрів - унікальне зібрання картин старих майстрів, придбаних у XVIII столітті саксонськими правителями. Колекція налічує близько 750 картин. Основний напрямок галереї – італійський живопис періоду Відродження.

Опера Земпера - будівля оперного театру, розташована в центрі Дрездена поблизу Дрезденського замку-резиденції та Цвінгера. Побудоване в 1841 році в стилі бароко за проектом Готфріда Земпера, воно неодноразово руйнувалося та перебудовувалося, остання реставрація відбулася у 1985 році. Всі спектаклі на шану жителям міста ставляться виключно німецькою мовою.

Тераса Брюля (або "балкон Європи") - одна з головних визначних пам'яток Дрездена. Вона є півкілометровим відрізком на набережній річки Ельби, між мостом Августа і мостом Кароли. Тераса була створена у XVI столітті як частина фортифікацій Дрездена. Граф фон Брюль, завдяки якому тераса отримала назву, збудував тут різноманітні споруди — бібліотеку, галерею, палац. Наприкінці XIX – на початку XX століття в результаті реконструкції тераса Брюля набула сучасного вигляду. В даний час тут люблять відпочивати і туристи, і мешканці Дрездена.

Градчанська площа знаходиться прямо біля центральних воріт Празького Граду. Градчани були закладені у XIV ст. та спочатку були районом для поселення палацової челяді. Після пожежі 1541 р. завдяки радикальній перебудові площа набула аристократичного вигляду — тут почали будувати розкішні палаци та особняки для знаті у стилі ренесансу.
Вона і до цього дня з усіх боків оточена чудовими палацами: Тосканським палацом, ансамблем Салмовського та Шварценберзького палаців, Штернберзьким, Архієпископським та Мартиницьким палацами. А в центральному парку площі встановлено чумну колону, яку прозвали «Маріанською».
Окрім цього, тут щодня опівдні відбувається урочиста зміна почесної варти, що охороняє центральний в'їзд до президентської резиденції Празького Граду. З площею межує оглядовий майданчик, звідки відкривається чудова панорама Праги, а 2000 р. ще тут було встановлено пам'ятник Томашу Масарику.

Шварценберзький палац знаходиться на Градчанській площі. Він легко впізнається за багатими чорно-білими розписами на стінах у техніці сграфіто і скульптурними вазами, розташованими на різних ярусах торця даху. В інтер'єрах Шварценберзького палацу найбільший інтерес викликають зали на третьому поверсі, де можна побачити розписані стелі за мотивами творчості Гомера та гравюр Соліса.
Палац був збудований у середині XVI ст. для графа Яна з Лобковиць, проте пізніше був конфіскований у власників, довго змінював власників, поки 1719 р. його не придбав дворянський рід Шварценбергів. Нові господарі його реконструювали у стилі «бароко». З 1947 р. і до 1991 р. у будівлі Шварценберзького палацу розташовувався Військово-історичний музей, а в 2000 р. він перейшов у володіння Національної галереї. Після проведення капітальної реконструкції, що тривала цілих 4 роки, з 2008 р. і до сьогоднішнього дня палац являє собою музей старовинного живопису та скульптур «Барокко в Чехії» з невеликою експозицією Імператорської збройової палати.

Острів Сіте розташований у центрі Парижа, в його історичній частині. Це один із двох островів на річці Сена. Він з'єднаний з островом Сен-Луї та берегами Сени дев'ятьма мостами. Острів Сіте завжди заповнений туристами, адже саме тут знаходяться найзнаменитіші паризькі пам'ятки — собор Паризької Богоматері, замок Консьєржері, та інші.

Історія острова Сіте бере початок ще в античні часи, коли сюди заселилося кельтське плем'я паризій. Потім острів активно розвивався і відбудовувався до XIX століття, поки указом барона Османа була знесена значна частина споруд. Нині на острові залишилося лише близько тридцяти житлових будинків.

Величний заміський будинок, розташований у французькій комуні Со, південному передмісті Парижа. Будівля знаходиться серед парку, створеного знаменитим французьким ландшафтним архітектором Андре Ленотром. Раніше на цьому місці стояв замок, збудований для Жана-Батиста Кольбера, міністра фінансів за короля Людовіка XIV. Нинішній замок, спроектований у стилі Людовіка XIII, сягає часів Другої імперії (XIX століття). При цьому збереглися деякі господарські будівлі Кольбера, а також кістяк саду. Сьогодні у стінах замку розміщується Музей Іль-де-Франс, у зборах якого знаходиться одна із найбільших колекцій художників Паризької школи.