Аромат зі східними нотами. ..

Цистерна Базиліка - одне з найбільших стародавніх підземних водосховищ Константинополя, що добре збереглися, що має деяку поверхневу подібність з палацовим комплексом. Розташована в історичному центрі Стамбула в районі Султанахмета навпроти Собору Святої Софії.
«Цистерна» перекладається з грецької як «водосховище». Наразі під Стамбулом знайдено понад 40 цистерн. У Базиліці зберігався резерв питної води на випадок посухи або облоги міста, вода доставлялася водопроводом і акведуками (у тому числі й найбільшим акведуком Константинополя — акведуком Валента) з джерел Белградського лісу, розташованому за 19 км на північ від міста.
Розміри підземної споруди – 145 на 65 метрів, ємність – 80 000 кубічних метрів води. Склепінчаста стеля цистерни підтримують 336 колон (12 рядів по 28 колон) 8-метрової висоти, колони стоять на відстані 4,80 метра один від одного, стіни зроблені з вогнетривкої цегли товщиною 4 метри і покриті спеціальним водоізоляційним розчином.
Більшість колон взята з античних храмів, тому вони відрізняються один від одного сортом мармуру і видом обробки, частина з них складається з однієї, інші з двох деталей, у двох колон в основі голови Медузи Горгони. По сусідству знаходиться Басейн бажань, а на дні його поблискують монетки. На піднесенні при виході з Цистерни знаходиться поміст і ресторанчик, де ввечері грає жива музика.
Цистерна активно використовувалася до XVI століття, згодом водосховище було занедбане і сильно забруднене, і лише 1987 року в очищеній Цистерні відкрився музей.

Перша за величиною і одна із найкрасивіших мечетей Стамбула. Мечеть налічує шість мінаретів: чотири, як завжди, на всі боки, а два трохи менш високі — на зовнішніх кутах. Вона вважається одним із найбільших шедеврів ісламської та світової архітектури. Мечеть розташована на березі Мармурового моря в історичному центрі Стамбула в районі Султанахмет навпроти мечеті Ая-Софія. Мечеть є одним із символів міста.
Мечеть будувалася у складі величезного архітектурного комплексу, до складу якого увійшли медресе, лікарня, благодійні заклади, кухні, караван-сарай. У XIX столітті лікарня та караван-сарай були зруйновані.

Головний палац імперії Османа до середини XIX століття. Назва Топкапи в перекладі з турецької означає буквально «гарматні ворота». У турецьких публікаціях російською часто також зустрічається написання назви цього палацу як Топкапі. Також відомий як Сераль.
Палац розташований на мисі стрілки Босфору та Золотого Рогу в історичному центрі Стамбула в районі Султанахмет поряд із Собором Святої Софії. Площа палацу понад 700 тис. кв. м., він оточений стіною завдовжки 1400 м-коду.
Палац Топкапи влаштований за принципом чотирьох дворів (авлу), оточених стіною та розділених між собою. Головні ворота Ворота Повелителя або Баб-и Хюмаюн ведуть у перший двір, де знаходилися службові та посібники. За «Ворітами Вітання» або Баб-ус-селям, у другому дворі, містилися канцелярія дивана та скарбниця. Проходом у третій двір служать Ворота Блаженства чи Баб-ус-Саадет. Тут розташовувалися гарем та ендерун (внутрішні покої). У різних палатах внутрішніх покоїв містилася школа Ендеруна — центр підготовки управлінських кадрів. У четвертому дворі знаходяться павільйони Реван, Софа та Меджидія, башта Башлала, мечеть Софа, павільйон для обрізань, вбиральня та інші приміщення.
В даний час палац Топкапи є одним із найвідоміших музеїв світу. Кількість експонатів, виставлених для загального огляду, сягає 65 000 одиниць – це лише десята частина колекції музею.

1

Стара фортеця (грецькою Палео Фруріо) - це стара венеціанська фортеця, побудована на штучному острівці з оборонними спорудами по всьому периметру, хоча деякі відрізки, особливо на східному боці, поступово розвалюються і падають у море. Однак інтер'єр відреставрований та використовується для культурних заходів, таких як концерти, та звукових та світлових шоу, де історичні сцени розігруються з використанням звукових та світлових спецефектів. Ці події відбуваються у серці стародавніх фортифікацій з Іонічним морем на задньому плані.

Найвища точка в центрі цитаделі піднімається як величезний обеліск з військовим оглядовим пунктом із величезним хрестом на вершині. Біля його підніжжя розташована церква св. Георгія в класичному стилі з додаванням шести доричних колон, на противагу візантійському архітектурному стилю православних церков основної частини Греції, побудована під час британського правління та нав'язування англіканської церкви.

Собор Святого Спиридона - православний храм на острові Корфу, розташований у центрі Керкіри. Названий на честь святителя Спиридона Триміфунтського, який вважається покровителем острова, і є місцезнаходженням його мощів.

Спочатку собор розташовувався не на своєму нинішньому місці, а в районі Сарокко, але через будівництво міських мурів його довелося перенести. Нинішня будівля собору була збудована у 1590 році. Собор побудований у характерному для Іонічних островів стилі і не схожий на інші церкви Греції.

На Керкірі мощі святого Спиридона опинилися у 1489 році. Невідомо, коли саме святий виявився настільки тісно пов'язаним із долями острова, що став покровителем Керкіри. У всякому разі, переказ, що говорить, що святий врятував острів від голоду, датується часом до 1553 року.

Стародавня церква святого Спиридона вважалася найбагатшою на Сході, на храм жертвували не лише православні християни, а й католики. Численні вклади були зроблені російським імператорським будинком, зокрема, імператрицею Катериною II та імператором Павлом I. У храмі відвідувача вражають величезні золоті та срібні панікадили, мармуровий іконостас, незвичного вигляду ікони в золотих рамках на склепіння. По всьому собору та над ракою з мощами святителя Спиридона на ланцюжках висить велика кількість металевих фігурок: кораблів, машин, окремих частин тіла — знаків подяки парафіян та паломників, які отримали допомогу від святого.

Імператриця Єлизавета Баварська, також відома як Сіссі, була жінкою, яка любила красу. Вона втратила єдиного сина кронпринца Рудольфа після його самогубства в 1889 році. Роком пізніше в 1890 році вона побудувала літній палац в районі Гастурі на південь від міста, з сильним міфічним героєм Ахіллесом як основна тема.

Палац з неокласичними грецькими статуями, що оточують його, — це пам'ятник як платонічному романтизму, так і ескапізму. Його назвали Ахіллеон на честь героя Гомера Ахіллеса. І в основному будівлі, і в садах палац наповнений картинами та статуями Ахіллеса, що зображують Троянську війну. Імператорські сади на височині дивляться на навколишні зелені пагорби та долини, а також на Іонічне море. Центральне місце в садах займає статуя на високому п'єдесталі, що зображує смертельно пораненого Ахіллеса, одягненого в простий одяг та коринфський шолом.

На противагу статуї, на головних сходах палацу знаходиться величезна картина перемагаючого Ахіллеса, повного гордості. Одягнений у всі королівські та військові регалії, що стоїть на колісниці, він тягне неживе тіло Гектора на очах у приголомшеного натовпу, що дивиться з сумом зі стін Трої.

У 1898 році імператриця Сіссі була вбита у віці 60 років анархістом в Женеві. Після її смерті палац продали німецькому кайзеру Вільгельму II. Пізніше він був придбаний державою та перетворений на музей.

Стародавнє місто Бутрінт розташоване на березі озера, всього за 2 км від Іонічного моря і за 15 км від міста Саранда. Місто було засноване греками як колонія острова Корфу. Археологічні розкопки почалися 1928 року і продовжилися після Другої світової війни. Сьогодні Бутринт є археологічним музей-заповідником, на території якого можна побачити руїни давньогрецького театру, святилища і римські лазні, що збереглися.
У 1992 році стародавнє місто Бутрінт було включено до списку об'єктів «Всесвітньої спадщини» ЮНЕСКО.

Метеори розташовані в горах Фессалії на півночі Греції, недалеко від селища Каламбака. Метеори є комплексом православних монастирів, розташованих на вершинах грандіозних скель. Скелі досягають заввишки 600 метрів над рівнем моря і є рідкісним геологічним явищем. У 1988 році монастирі були включені до списку об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.