Теплий вікенд: Закарпаття і терми!

Наймальовничішим куточком Закарпаття справедливо вважається Міжгірщина. Вона тягне за собою мандрівників лісистими горами, похмурими полонинами, швидкоплинними річками Теребля та Чорна Ріка та цілющими джерелами мінеральних вод типу Буркуг.

Але здавна вважається, що найціннішим та найважливішим скарбом міжгір'я є Синевирське озеро ("Морське Око") на висоті 989 метрів над рівнем моря. Озеро Синевір утворилося в післяльодовиковий період, близько 10 тисяч років тому, внаслідок перекриття річкової долини зсувами. Упадина заповнилася водою трьох гірських струмків. Розмір та глибина озера Синевир змінюється залежно від кількості опадів. Середня площа озера Синевір – 4-5 га, глибина – 8-10 метрів. Найглибша точка – 22 м. У прозорій холодній воді добре почувається форель озерна, райдужна та струмкова. А навколо "Морського Ока" красуються стрункі ялинки, вік яких сягає 140-160 років. Вода озера навіть улітку холодна – 10-19 градусів.

Озеро Синевір є однією з візитівок Українських Карпат. Існує легенда, згідно з якою мальовниче озеро утворилося від потоку сліз графської доньки Сінь, на тому місці, де її коханого, простого верховинського пастуха Віра вбили кам'яною брилою за наказом підлого графа.

За легендою Сінь так гірко плакала, що затопила разом із собою всю долину, де сиділа. Так і з'явилося озеро Синевір.

У дні Синевір є отвір, який служить своєрідним природним регулятором рівня води і завдяки цьому озеро не виходить з берегів навіть під час найбільших паводків.

Люди також спробували доповнити красу природи – архітектори вдало вписали оглядові майданчики у навколишній ландшафт. А на півострові височить вирізана з червоного дерева скульптурна композиція «Синь та Вір» заввишки 13 метрів.

Подібних до Мукачівського замку в Європі залишилося не більше п'яти. Тут досі витає лицарський дух, місцеві жителі пам'ятають старовинні легенди і вірять, що ця неприступна фортеця переживе ще багато поколінь. Мукачівський замок має власну гарну назву - "Паланок". Походить воно від найменування дерев'яних колів, які служили найпершим оборонним рубежем ще на підступах до гори — відразу за ровом, шириною 17,5 м і глибиною 6,5 м, який був наповнений водою.

Сербський князь Георгій Бранкович, начальник королівського двору Василь Палоцій, регент Угорщини Янош Гуняді, дружина угорського короля Лайоша Марія — ось небагато господарів замку. Цікаво, що після падіння всесвітньо відомої паризької Бастилії саме Мукачівському замку довелося стати загальноєвропейською (австро-угорською імперською) політичною в'язницею. За 110 років у тутешніх казематах містилося понад 2,5 тисяч прогресивно мислячих діячів з багатьох країн.

Охоронці замку-музею після того, як звідси виїхали представники радянської «культури» — профтехучилищні технарі-механізатори, — намагаються повернути йому колишню велич. Вже кілька років тривають роботи з реставрації старовинних палат, внутрішніх двориків та бастіонів. Фактично більша його частина збереглася у первозданному вигляді.

Високий Замок (Замкова гора) – одне з височінь у місті Львові, найвища точка – 413 м над рівнем моря.

Знаходиться у безпосередній близькості від центральної (історичної) частини міста, в минулому оточеної фортифікаційними спорудами. Розташований на Замковій горі (Княжій, вона ж Бідель) у парку «Високий замок». Назва походить від стародавнього укріплення Львова — Високого Замку (на противагу іншому — Низькому замку), який існував з XIII до 70-х років. ХІХ ст. Високий замок століттями був найважливішим оборонним форпостом міста.

Як і більшість давньоруських фортець, Високий замок складався з самого дитинця, граду і передгороддя. Фортеця, що спочатку мала дерев'яні та земляні укріплення, займала вершину Замкової гори. Можливо, наприкінці XIII - на початку XIV століттях вона була перебудована в камені. Будівля кам'яного замку в 1362 приписується польському королю Казимиру, який захопив Галичину. Замок, що повторив обриси вершини гори, у плані набув форми витягнутого прямокутника з чотирма вежами на кутах, з яких найвища, західна була дозорною. Усередині замок поділявся на два двори будинком княжого палацу. Усередині стін були казарми, склади боєприпасів; у скелі була вирубана глибока криниця. Вперше Високий замок було взято штурмом у 1648 році козаками під проводом Максима Кривоноса. Після 1648 з нього вивели гарнізон, і в 1672 р. турки зайняли його без бою. На початку XVIII століття Високий замок захопили та сильно зруйнували шведські війська під командуванням Карла XII. Після цього фортеця втратила стратегічне значення. З другої половини XVIII ст. башти та стіни поступово розбирають на будівельний матеріал.

У ХІХ столітті замок був розібраний. Височина зміцнили, насадили на схилах дерева, в 1835 р. організували парк. На майданчику, де стояв замок у 1869—1900, був насипаний курган на честь 300-річчя Люблінської унії, при насипці пагорба на вершині майже повністю знищено залишки старої фортеці. Зараз на кургані обладнано оглядовий майданчик. Зберігся лише фрагмент південної кам'яної стіни з бійницями, що захищала в'їзд на територію замку.

Також на Замковій горі 1957 р. встановлено телевізійну ретрансляційну вежу. У 2004—2005 у Львові було обговорено можливість відтворення на Замковій горі кам'яної споруди замку.

Ужгородський замок розташований у самому центрі міста на Замковій горі. Він є одним із найбільш збережених замків України. Він був побудований на початку XIV століття і за весь свій час існування жодного разу не був узятий. Нині у п'ятикутній будівлі замку розташовується Закарпатський краєзнавчий музей. Наприкінці ХХ століття було відреставровано міст, стіни та внутрішній дворик.