Закарпаття рецепт бадьорості. .. спа & релакс

Подібних до Мукачівського замку в Європі залишилося не більше п'яти. Тут досі витає лицарський дух, місцеві жителі пам'ятають старовинні легенди і вірять, що ця неприступна фортеця переживе ще багато поколінь. Мукачівський замок має власну гарну назву - "Паланок". Походить воно від найменування дерев'яних колів, які служили найпершим оборонним рубежем ще на підступах до гори — відразу за ровом, шириною 17,5 м і глибиною 6,5 м, який був наповнений водою.

Сербський князь Георгій Бранкович, начальник королівського двору Василь Палоцій, регент Угорщини Янош Гуняді, дружина угорського короля Лайоша Марія — ось небагато господарів замку. Цікаво, що після падіння всесвітньо відомої паризької Бастилії саме Мукачівському замку довелося стати загальноєвропейською (австро-угорською імперською) політичною в'язницею. За 110 років у тутешніх казематах містилося понад 2,5 тисяч прогресивно мислячих діячів з багатьох країн.

Охоронці замку-музею після того, як звідси виїхали представники радянської «культури» — профтехучилищні технарі-механізатори, — намагаються повернути йому колишню велич. Вже кілька років тривають роботи з реставрації старовинних палат, внутрішніх двориків та бастіонів. Фактично більша його частина збереглася у первозданному вигляді.

Високий Замок (Замкова гора) – одне з височінь у місті Львові, найвища точка – 413 м над рівнем моря.

Знаходиться у безпосередній близькості від центральної (історичної) частини міста, в минулому оточеної фортифікаційними спорудами. Розташований на Замковій горі (Княжій, вона ж Бідель) у парку «Високий замок». Назва походить від стародавнього укріплення Львова — Високого Замку (на противагу іншому — Низькому замку), який існував з XIII до 70-х років. ХІХ ст. Високий замок століттями був найважливішим оборонним форпостом міста.

Як і більшість давньоруських фортець, Високий замок складався з самого дитинця, граду і передгороддя. Фортеця, що спочатку мала дерев'яні та земляні укріплення, займала вершину Замкової гори. Можливо, наприкінці XIII - на початку XIV століттях вона була перебудована в камені. Будівля кам'яного замку в 1362 приписується польському королю Казимиру, який захопив Галичину. Замок, що повторив обриси вершини гори, у плані набув форми витягнутого прямокутника з чотирма вежами на кутах, з яких найвища, західна була дозорною. Усередині замок поділявся на два двори будинком княжого палацу. Усередині стін були казарми, склади боєприпасів; у скелі була вирубана глибока криниця. Вперше Високий замок було взято штурмом у 1648 році козаками під проводом Максима Кривоноса. Після 1648 з нього вивели гарнізон, і в 1672 р. турки зайняли його без бою. На початку XVIII століття Високий замок захопили та сильно зруйнували шведські війська під командуванням Карла XII. Після цього фортеця втратила стратегічне значення. З другої половини XVIII ст. башти та стіни поступово розбирають на будівельний матеріал.

У ХІХ столітті замок був розібраний. Височина зміцнили, насадили на схилах дерева, в 1835 р. організували парк. На майданчику, де стояв замок у 1869—1900, був насипаний курган на честь 300-річчя Люблінської унії, при насипці пагорба на вершині майже повністю знищено залишки старої фортеці. Зараз на кургані обладнано оглядовий майданчик. Зберігся лише фрагмент південної кам'яної стіни з бійницями, що захищала в'їзд на територію замку.

Також на Замковій горі 1957 р. встановлено телевізійну ретрансляційну вежу. У 2004—2005 у Львові було обговорено можливість відтворення на Замковій горі кам'яної споруди замку.

Костел Марії Сніжної – культова споруда у Львові, пам'ятка архітектури. Розташоване на вул. Сніжній, 11. Нині належить УГКЦ і має назву Храм Матері Божої Невтомної Допомоги.

Заснований німецькими колоністами у XIV столітті поблизу торгової площі стародавнього Львова. Вперше згадується у документах у 1352 році. Початковий вигляд був дуже змінений наступними перебудовами. Значні реставрації проводилися у 1623 та 1683 роках, у 1888—1892 роках костел перебудував архітектор Юліан Захаревич.

Після перебудови костел став однонефним, базилікового типу з подовженою вівтарною частиною, квадратним притвором та квадратною двоярусною дзвіницею. Раніше в інтер'єрі були фрески, виконані у 1750-1751 роках С. Строннським. На їхньому місці в XIX столітті художник Є. Лучший виконав нові, що імітують мозаїку.

Площа Ринок – центральна площа у Львові, сформувалася після завоювання міста польським королем Казимиром Великим у XIV столітті. На площі розташовано 44 будинки та ратуша в центрі, від кутів площі Ринок відходять 8 вулиць. Будівлі тут будувалися для представників багатої знаті та купців, оскільки земля у центрі міста була надзвичайно дорогою. Фасади більшості будинків тривіконні, збудовані на вузьких, витягнутих у глибину ділянках. На площі Ринок є такі пам'ятки, як музей-аптека, палац Корнякта та палац Любомирських.